Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти

Реалізація принципу безперервності освіти має починатися з забезпечення наступності  між першими її сходинками  – дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.

     У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім. З одного боку, вона передбачає спрямованість навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі на вимоги, які будуть пред'явлені дітям в школі, а з іншого — на опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку; на здобуті в дошкільному навчальному закладі та сім'ї знання, навички і досвід дітей; на активне використання їх у навчально-виховному процесі.
    Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дошкільного навчального закладу і початкової школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.

        Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дошкільному навчальному закладі і початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини.

Сучасне бачення вирішення проблеми наступності полягає у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини.

  Успішність  забезпечення взаємодії визначається цілою низкою чинників, що створюються  педагогічно грамотно організованим розвивальним, навчально-виховним середовищем, яке відповідає психологічним і фізіологічним особливостям та фізичним можливостям дітей. Робота з організації наступності має проводитись педагогічними колективами спільно і системно.  Тільки зацікавленість обох сторін  і  батьківської  громадськості  вирішить проблеми наступності дошкільної і початкової освіти, зробить перехід з дошкільного навчального закладу до початкової школи  безболісним і успішним  для дитини. 

       Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних  і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює педагогів і батьків  на  особистісний розвиток дітей за основними напрямами та робить окремий акцент на ігровій діяльності – провідному виді діяльності для всього дошкільного дитинства,  незамінному засобі розвитку дітей.  Цим зумовлена структура програми. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами:

·        «Фізичний розвиток»,

·        «Пізнавальний розвиток»,

·        «Мовленнєвий розвиток»,

·        «Художньо-естетичний розвиток»,

·        «Ігрова діяльність».

       У кожному розділі окреслюються ключові освітні завдання, подаються поради батькам стосовно організації спільного буття дорослих з дітьми та визначаються показники розвитку дітей.

                                                                                                         

         Програма не виокремлює завдання соціально-морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей у самостійні розділи. Ці завдання викладено у контексті розвивальної роботи за наявними розділами програми.

         ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

    Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).

 Освітні завдання:

-          формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;

-          розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;

-          сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;

-          сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;

-          цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ,  максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;

-          розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;

-          заохочувати пізнавальні питання дитини;

-          знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали,  телебачення, радіо, комп’ютер); показувати їх роль в житті людей.      

Пізнавальний розвиток дитини здійснюється в процесі пізнавальної діяльності за напрямками: «У світі природи», «У світі предметів», «У світі людей», «У світі чисел і цифр», «У світі  форм і величин»,  «У світі простору і часу».

«У світі природи»

Природа рідного краю:

- ознайомлювати з об’єктами природного довкілля:

рослинами найближчого оточення (парку, лісу, луку, земельної ділянки, поля, саду): різними видами дерев, кущів, трав’янистих  рослин,  грибів; їх назвою, будовою, умовами  і місцем зростання, змінами в процесі зросту та за порами року; їх значення у природі та у житті людини;

тваринами своєї місцевості (свійськими та дикими): назвою, зовнішнім виглядом; способом життя, харчування; будовою тіла і залежним від неї способом руху;  місцем проживання, змінами в житті у різні пори року; піклуванням і охороною, їх значенням у природі та житті людини;

птахами (домашніми, перелітними, зимуючими, декоративними): назвою, зовнішнім виглядом; способом життя, харчування; будовою тіла;  місцем проживання, змінами в житті у різні пори року; піклуванням і охороною, їх значенням у природі та житті людини;

       безхребетними (молюсками, комахами): назвою, зовнішнім виглядом; способом життя, будови і залежним від неї способом руху;  харчуванням, місцем проживання, змінами в житті у різні пори року; їх значенням у природі та житті людини;

рибами (прісноводними, акваріумними): зовнішнім виглядом, будовою тіла, способом життя, розмноження (відкладаючи ікру, живо народжуючи);

земноводними та плазунами;

твердими тілами: піском, глиною, камінням, їхніми властивостями;

повітрям: його рухом, напрямом, силою вітру;

водою: змінами її стану (замерзання, плавлення снігу і льоду), поняттям кругообігу (види хмар, дощ, роса, іній, град, сніг, ); значенням для природи та людини;

- ознайомлювати з електричними та світовими явищами природи: гроза – грім, блискавка, веселка (форма та розташування смуг).

- ознайомлювати з сезонними змінами та явищами в природі: порами року, їхньої послідовністю, станами погоди (приморозки, ожеледиця, хуртовина, посуха, буря, стихійні лиха тощо), їхнім впливом на життя людини.

- ознайомлювати з сільськогосподарською працею (види рослин, їх вирощування, піклування за тваринами) та залучати дітей до посильних дій (догляд за кімнатними рослинами, домашніми тваринами, праця на городі тощо).

- формувати у дітей екологічно доцільну поведінку, залучати їх до посильної участі у збереженні та відновленні природного оточення міста (села).

   Природа  України:

- ознайомлювати з характерними особливостями окремих географічних регіонів України (Крим, Карпати, Полісся), типовими ландшафтами:

водоймами (річками, озерами, морями), їх значенням у природі та у житті людини; мешканцями водойм; правилами безпечної поведінки й доцільного природокористування;

горами, їх значенням у природі та у житті людини; правилами безпечної поведінки й доцільного природокористування;

степами, лісами: їх значенням у природі та у житті людини; правилами безпечної поведінки й доцільного природокористування;

- дати знання про Червону книгу України, залучати дитину до посильної участі у природоохоронній діяльності.

Природа  планети  Земля:

- вчити елементарно орієнтуватися на глобусі, карті. Розрізняти водний простір (океани) і сушу (материки);

- ознайомлювати з представниками тваринного та рослинного світу інших географічних зон Землі.

Природа Космосу

«У світі предметів»

- ознайомлювати дітей з предметним світом:

предметами найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо): назвою, функціональним призначенням та способом використання;

предметами віддаленого оточення (транспорт різних видів, споруди /театр, музей, бібліотека, кінотеатр, спортивно-розважальний центр, магазин, лікарня, перукарня, аптека, ринок тощо/): назвою, функціональним призначенням, правилами поведінки в громадських місцях.

- ознайомлювати з  різними види житла людини (міська квартира, сільський будинок).

- поглиблювати знання дітей про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні,  рукотворні, промислові предмети) та сировину/ матеріали, з якої вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо).

- формувати елементарне уявлення про те, що кожна людина є користувачем (споживачем) предметів та їх творцем (виробником).

- виховувати шану до праці людей.

- формувати  бережливе ставлення  до предметів вжитку та речей.

«У світі людей»

- закріплювати і збагачувати уявлення дитини про соціальне середовище: сім’ю, родину, рід, дитячий садок, школу, місто, село, країну;

- формувати уявлення про поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі люди, культуру стосунків з різними категоріями людей;

- розвивати  відчуття приналежності до місця народження та проживання (малої Батьківщини – назва селища, міста, мікрорайону);

- ознайомлювати з країною, столицею, державними символами (герб, гімн, прапор);

- виховувати громадянські почуття та інтерес до сучасних подій у країні;

- вчити любити та шанувати сімейні свята, брати активну участь у їх творенні, дотримуватися сімейних традицій, зміцнювати їх, шанувати пам’ять роду;

- формувати уявлення про інші нації та народи (2-3 країни); вчити прихильно ставитися до людей інших національностей; виховувати миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів.

- закріплювати та уточнювати уявлення дитини про найбільш доступні та необхідні для розвитку їхнього соціального досвіду види праці дорослих. Викликати інтерес до різних професій дорослих.

«У світі чисел та цифр»

- вчити називати числа від 1 до 10, від будь – якого числа до 10, від 10 до будь – якого числа, розрізняти пряму та зворотну, кількісну та порядкову лічбу;

- ознайомлювати з цифрами (1 – 9 (0) та їх написанням; вчити встановлювати відповідність між цифрою та відповідною кількістю множин;

- ознайомлювати з властивостями натурального ряду чисел;

- знайомити зі складом чисел з одиниць та двох менших (у межах 10);

- вчити порівнювати дві множини за кількістю і визначати відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж» встановлювати рівність з нерівності;

- вчити використовувати знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=);

- вчити виконувати дії додавання і віднімання, розв’язання нескладних арифметичних та логічних задач і прикладів;

- вчити використовувати початкові логічні прийоми, пов’язані з формуванням елементарних математичних понять;

«У світі форм і величин»

- вчити дітей порівнювати предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснювати класифікацію предметів за визначеними параметрами;

- ознайомлювати з основними одиницями вимірювання довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); формувати навички з вимірювання  величин, з якими дитина зустрічається у житті за допомогою умовної мірки;

- уточнювати та розширювати уявлення про геометричні фігури, їх властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус).

«У світі простору і часу»

- формувати та розширювати знання про одиниці часу: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня, їх послідовність), місяць (назви 12 місяців, їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);

- вчити диференціювати та правильно вживати часові поняття: зараз, згодом, раніше, пізніше, сьогодні, завтра, вчора,  швидко, повільно тощо;

- ознайомлювати з різними видами годинників та календарів та вчити користуватися ними.

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК

Освітні завдання:

Розвиток звукової культури мовлення,  вдосконалення літературного мовлення

            Розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух  у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м’які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова.

            Уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови.  Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків.

            Вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз`, шч , подовжених м’яких приголосних,   твердих   приголосних   перед   и   та    апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голосних   звуків е та  и тощо.

            Привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі  різного інтонаційного забарвлення мовлення, залежно від ситуації спілкування, характеру персонажа чи партнера по спілкуванню.

Збагачення  лексичного запасу

Уточнювати і поповнювати словниковий запас дітей на основі формування уявлень про світ у сферах дитячої життєдіяльності  «Природа», «Люди», «Культура», «Я сам». Активізувати його у самостійних висловлюваннях. Розвивати уміння розуміти та вживати слова на позначення назв предметів, їхніх ознак, кількості, дій, ознак за дією тощо.

Збагачувати активне мовлення дітей прикметниками (якісними, відносними, присвійними), прислівниками, дієсловами (у формах минулого, теперішнього, майбутнього часів), дієприкметниками і дієприслівниками, числівниками, займенниками. Формувати уміння більш точно добирати слова на позначення якостей предметів і явищ.

Розвиток зв’язного мовлення і комунікативних умінь

Монологічне мовлення.

Формувати уміння будувати зв’язні монологічні висловлювання різних типів (розповіді-описи; сюжетні розповіді за картинами, з власного досвіду, творчі на задану чи обрану тему; перекази). Починати навчати складати розповіді-судження (оцінки), розповіді-міркування  та розповіді-пояснення.

Пропонувати користуватися поданим зразком, планом, а згодом спиратися на засвоєний алгоритм складання розповіді.

Привчати висловлюватись логічно, без повторів, пауз, жестикуляції, дотримуватись основних структурних частин розповіді (початок, середина – основна частина, закінчення), придумувати назву своїм розповідям та вживати у складених текстах епітети, порівняння, фразеологізми, пряму мову персонажів із звертаннями  тощо.

Залучати дітей до складання розповідей-описів іграшок, предметів, предметних картинок, сюжетних картин і малюнків.

Формувати елементарні навички оцінювального, пояснювального мовлення при складанні розповідей-суджень і пояснень, дотримання  логіки причиново-наслідкових  зв’язків у самостійних міркуваннях.

При переказуванні літературних творів вчити осмислювати зміст почутого, усвідомлювати тему та провідну ідею твору, запам’ятовувати та відтворювати послідовність подій близько до тексту, спочатку орієнтуючись на запропонований план, згодом – і самостійно, використовуючи авторські мовленнєві звороти, засоби художньої виразності (епітети, порівняння, метафори, повтори та ін.).

Навчання елементів грамоти.

У межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення.

Ознайомити з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами  на їх позначення «речення», «слово», «звук», «склад», «буква».

Сформувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, які не мають самостійного значення і використовуються у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників).

Навчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт – тік, карта – парта). Будувати загальну звукову схему слова, називати слова, відповідні заданій схемі

Сформувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену із одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах.

Вправляти у поділі слів на склади з орієнтацією на голосні звуки, визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка – ка-бан, Ку-ба – Ба-ку). Навчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за′мок - замо′к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми.

Ознайомити з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Навчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок  або  фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).

  Підготовка до письма

Розвивати просторові уявлення, уміння орієнтуватися на площині, сторінці альбому, книжки, зошита (знаходити центр, середину, лівий, правий, верхній, нижній краї, правий верхній, правий нижній та інші кути).

Розвивати дрібні м’язи, гнучкість суглобів та моторику пальців і кистей рук, координацію рухів кистей рук та очей, окомір у художній діяльності (малювання, ліплення, аплікація, конструювання і художня праця з різними матеріалами та інструментами, гра на музичних інструментах та ін.).

Вчити правильно тримати олівець і ручку для виконання спеціальних вправ з підготовки до письма (на відміну від утримання олівця при малюванні).

Вправляти у спеціальних графомоторних і графічних вправах із обведення контурів зображень, штрихування форм різними способами (крапками, короткими штрихами, прямими і хвилястими лініями у різних напрямках), проведення прямих, ламаних, кривих ліній різної конфігурації на нелінованій та лінованій основі.

Вчити впевнено рухатися по площині, вздовж рядка, ритмічно розміщувати на рядку прості зображення, графічні елементи і візерунки з них.

 В індивідуальному порядку задовольняти інтерес дітей до друкування букв, складів і слів, вимова і написання яких збігаються. 

Показники мовленнєвого розвитку:

    -    володіє правильною звуковимовою;

-    регулює дихання і темп у процесі мовлення;

    -    володіє силою, висотою, тембром голосу;

-    розуміє значення мовлення для людини;

-    використовує мову в різних цілях;

-    ефективно спілкується рідною мовою;

-    розрізняє рідну й чужу мови; виявляє  інтерес до них;

-    має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;

-    розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення;

-          веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему;

     -    дотримується мовленнєвого етикету у спілкуванні;

-    самостійно складає монологічні висловлювання різних типів;

-    отримує задоволення від читання (дорослим та власного);

-  вільно переказує знайомі літературні твори, зміст побаченого, розповідає напам’ять невеликі віршовані твори, складає і відгадує загадки;

-  має уявлення про речення, слово, склад, звук і букву як одиниці мовлення, вичленовує їх із мовленнєвого потоку; 

- володіє елементарними навичками роботи із схемами речення, складовими і звуковими схемами слів;

-    має навички звукового аналізу простих слів;

-    цікавиться читанням, робить спроби читати;

-    правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;

-   орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою;

-  координує рухи очей і кисті руки та впевнено рухається по площині, вздовж рядка при виконанні графічних завдань.

Презентация